Все про життя в селі | Village-Life.Biz

Приготувати гарбузовий сік в домашніх умовах на зиму можна відразу після збору врожаю або пізніше, коли буде побільше вільного часу. Хоч гарбуз зберігається і довго, але готовий сік займає набагато менше місця, ніж великі плоди. Навіть після термічної обробки гарбуз зберігає більшу частину своїх корисних властивостей. Поліпшити якість напою можна за допомогою додавання соку різних фруктів і ягід. Рекомендуємо прочитати нашу статтю на тему: гарбуз — корисні і лікувальні властивості для організму людини. Простий рецепт соку з гарбуза на зиму Сік з гарбуза можна законсервувати без добавок через соковарку або скориставшись іншими підручними засобами. Запропонований рецепт дозволить отримати такий смачний і поживний напій, що буквально «пальчики оближеш». Складові: 3 кг гарбуза; 0,5 кг цукру; 2 л води; 2 ч. л. лимонної кислоти. Приготування: Очищену м’якоть гарбуза нарізаємо брусочками, пересипаємо в каструлю і заливаємо холодною водою. Ставимо на вогонь і...

Пряник з часів своєї появи пройшов дуже довгий шлях. Його виникнення пов’язане  з таким величним відкриттям людства, як хліб, який з’явився ще в епоху неоліту. Хліб був основою життя, культури та релігії, взаємовідносин з іншими народами.  Використовувався у безлічі релігійних обрядів та культів. Історія пряника Перехід від обрядової випічки до пряників проходив на протязі декількох століть. У ІХ сторіччі на території Київської Русі були винайдені перші пряники, які на той час мали назву  “медовий хліб”,  який пекли з житнього борошна та меду, взятих у рівній пропорції. Пізніше стали додавати розмелені корені та лісові трави. Пряники випікали на свята та родинні події.  Пряник  — це кондитерський виріб, солодке печиво з використанням борошна жита та домішками меду, патоки, цукрового сиропу і прянощів. Назва пряник вказує на використання в рецептах прянощів та походить від праслав'янського варіанту - "пірник". У слов'ян побутував звичай, п...

Розповім про старовинну поліську страву, яку готували у моїй сім'ї в с. Звірів на Волині. Прабабуся передала цей рецепт моїй бабусі, а та в свою чергу моїй мамі. Так ось, страва дуже проста але неймовірно смачна якщо приготувати її правильно.  Приготування дуже схоже на "старопольські пизи", проте воно від них відрізняється відсутністю кількох важливих інгрідієнтів, тому можна вважати його самобутнім для нашого регіону. Також цю страву ще звуть - КОВМИ або песковата картопля. Що потрібно на 3 порції: Картопля - 1 кг Борошно - 150 гр. Цибуля - 30 гр. Сало - 0,50 гр. Сіль за смаком Варити картоплю в підсоленій воді. Коли картопля буде готова зверху засипати її борошном, поварити 5-7 хв. Злити воду, пом'яти на пюре. Нарізати сало і цибулю кубиками, підсмажити. Тоді ложкою виробити кульки і посмачити шкварками. Смакує з будь-яким салатом. Смачного вам! https://village-life.biz/uskubanky-starodavnia-poliska-strava/?feed_id=653&_unique_id=6338...

Дмитро Пожоджук, відомий писанкар з Космача, етнограф, поділився унікальним рецептом приготування меду із кульбаб: "Я довго мудрував, якби-то зробити в такого меду особливий аромат і смак. І таки вийшло. І вам раджу." Інгредієнти для меду “Космацький” 600 шт. квіток кульбаб. 2 кг цукру. 800 мл води. 1 лимон. 40 шт. молодих червоних шишок зі смереки або паростків молодих гілок. На Поліссі й Слобожанщині можна їх замінити зеленими молодими сосновими шишками, а на Поділлі і Буковині – молодими модриновими шишками. 40 листочків смородини або вишні. 10 стебел польового чебрецю. Приготування Закип’ятіть воду, засипте туди цукор і варіть сироп, доки він повністю не розчиниться. Суцвіття кульбаб, смерекові шишки, листя смородини та стебельця польового чебрецю засипте в сироп, суміш варіть 20 хв. Наприкінці додайте до сиропу сік лимона і проваріть ще 3 хвилини. Зніміть сироп з вогню і залиште на добу, аби настоявся. Після цього процідіть і відтисніть через марлю. От...

В Київській Русі для застілля використовувались так - звані "Трапезні палати" - зали, призначені для проведення бенкетів і святкових прийомів, їдальні для гостей. Давньоруська трапеза Їли завжди багато і ситно. Все починалося із закуски. Оскільки закуски подавалися на стіл головним чином перед основною їжею, вони повинні були лише розбудити апетит. З великої кількості закусок найбільш традиційними є різноманітні соління з овочів, грибів і риби. І взимку і влітку, а особливо ранньою весною бажана гостя столу - квашена капуста. Народ розпізнав, що саме капуста має унікальну здатність збереження цього життєво важливого елементу живлення (Вітамін С - елексир бадьорості і рятівний засіб від різних хвороб). На стіл подавали: капустник, борщ, розсольник, солянки, окрошки, круп'яні та овочеві супи. На друге подавалися страви з риби, з м'яса і птиці, з овочів. Мистецтво приготування риби завжди цінувалося скрізь і в усі часи. У Давній Русі люди селилися на б...

Яблучні часточки в сиропі на смак нагадують мармелад, вони залишаються цілими і прозорими. Варення неймовірно ароматне і дуже смачне, так само можна приготувати з грушами і абрикосами. Інгредієнти: яблука 1 кг цукор 1 кг вода 300 мл лимонний сік 1 ст. л. Для замочування: вода 1 л сода 1 ст. л. Приготування: 1. Яблука очищаємо від шкірки, видаляємо серцевину та нарізаємо на часточки. 2. У миску наливаємо 1 л холодної води та додаємо 1 ст. л. соди. Перемішуємо до повного розчинення соди та висипаємо сюди підготовлені шматочки яблук. Щоб яблука не спливали, кладемо якийсь гніть, я кладу тарілку. Все, залишаємо в такому вигляді щонайменше на 6 годин, можна і на ніч. 3. Потім зливаємо воду та яблука добре промиваємо. Тепер наші яблука у варенні будуть цілими та не розвареними. 4. У каструлю наливаємо 300 мл води та висипаємо 1 кг цукру. Перемішуємо, доводимо сироп до кипіння, зменшуємо вогонь і варимо до розчинення цукру. Потім в сироп викл...

Північ України Ці краї славляться урожаєм картоплі, що значною мірою впливає на раціон місцевої кухні. Коронна страва Полісся – деруни, або драники. У Чернігівській області майстерно готують печеню в горщиках із картоплі, квашеної капусти та м’яса. А на десерт – пиріжки з калиною, адже регіон багатий на ягоди. На Сумщині також полюбляють печеню, але тут з картоплею закладається і м’ясо, і печінка. А борщ тут готують зі свининою і на буряковому квасі. Київ вже багато років славиться своїми котлетами по-київські. Південь України Південь, де Дніпро впадає в Чорне море, – це край рибалок, а отже і різноманітних рибних страв. Так от бички не лише подають в’яленими до пива, в Одесі з них готують биточки: тісто змішується з подрібненою рибою і смажиться на олії. Набагато складніше приготувати рибу-фіш: потрібно акуратно зняти шкірку, почистити від кісток, подрібнити, нафарширувати та запекти. На Миколаївщині рибу консервують додаючи томат або варять юшку з то...

Дивно, ми багато чого знаємо про військові походи козаків та політику гетьманщини часів Богдана Хмельницького чи Івана Виговського. Але майже нічого не знаємо про самі банальні речі. Наприклад про те, що пили козаки? То що ж допомагало коротати холодні зимові вечори, сидячі біля теплої печі чи то жаркі літні дні, відпочиваючи під кроною якоїсь вишні? А дізнатися про це нам допоможе: «Щоденник» Якова Марковича Яків Маркович походив з давнього старшинського роду, його батько був лубенським полковником. Вчився він в Києво – Могилянській академії, а це, між іншим, топовий ВУЗ тих часів і не лише по українським міркам. До речі, там він здибався з відомим філософом Феофаном Прокоповичем. Цікавим є «Щоденник» Марковича (або ж «Діаріуш», тодішні освічені люди прямо вкрай любили кальки). Це не той щоденник, який полюбляють вести юні хлопці чи дівчата для записування своїх думок чи почуттів. «Щоденник» Марковича – господарська книга в яку цей бізнесмен XVIII сторіччя запис...